«Пльонтанізм» генія сучасності Івана Марчука

 

12 травня 2016 року виповнюється 80 років видатному українському живописцю та скульптуру Івану Марчуку. Ця унікальна особистість по праву може вважатися окрасою сучасної української культури, її гордістю. У 2007 році Іван Степанович потрапив до списку  100 найвизначніших геніїв сучасності, який уклала британська газета The Daily Telegraph і став єдиним українцем, представленим у цьому рейтингу.

 

 

Окрім «титулу» одного зі ста геніїв сучасності, Іван Марчук також має звання народного художника України, лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка, члена Золотої гільдії Римської академії сучасного мистецтва.

Наразі творчий доробок художника представлений майже п’ятьма тисячами картин, постійно проводяться виставки його творчості. Живопис Марчука сьогодні є дуже популярним – його шедеври «живуть» як в галереях, так і в приватних колекціях. Картини майстра поширені не тільки в Україні, а й в усьому світі.

Цікавим є те, що Геній співпрацював із майстром слова із Мелітопольщини – Олегом Гончаренком. У 2011 році Олег Миколайович видав збірку «Катрени оголошених картин (навіяне живописом Івана Марчука)».

 

 

У передмові Іван Марчук написав так про вірші нашого земляка: «…Він мене РОЗУМІЄ і ПОЯСНЮЄ (роздумуючи про Таїну), і робить це ненав‘язливо й інтелігентно, не прямолінійно-описово, а, пропускаючи крізь власне серце, натхненно-асоціативно…». Це справді так – залюблений у Марчукові шедеври, до кожного полотна поет підібрав свої вірші.

Картини Івана Степановича завжди привертають увагу, заворожують, хоча й не завжди зрозумілі. Сам він вигадав власну техніку – «пльонтанізм» (від українського слова «пльонтати»). На його полотнах справді переплітається величезна кількість ліній – різного розміру, різного діаметру. Все це схоже на магічне диво, мабуть, так воно і є, адже створюються такі шедеври зі швидкістю 120 рухів на хвилину!

 

 

Він – різний. Кожна його картина не повторює іншу. Різняться не тільки кольористика та тематика, але також і стильовому направленні, адже однаково цікаво виглядають усі його твори. Від пейзажу до портрету, від примітивізму до сюрреалістичних й абстрактних картин… Талановита людина талановита в усьому.

 

 

Митець пройшов складний шлях крізь терни до зірок. Ріс у родині бідних селян, а малював в юності квітами, бо не мав олівця. Критика, відсутність грошей та замовлень, нерозуміння, а потім і подальша еміграція – все це було на творчому шляху Генія.

 

 

Проте він – вижив. І продовжував творити далі, з кожним роком стаючи іншим. Про періоди своєї творчості зазначав в одному з інтерв’ю: «Іноді мені на виставках кажуть про мої роботи, що такого ще ніколи не бачили, а я кажу — коли б ви таке бачили, то не бачили б мене. Бо цінується те, чого ще ніколи не було. Тому я сколихнув цей світ. Було 9 періодів творчості, „9 Марчуків” і кожен з них чимось дивує. Я, в першу чергу, себе повинен дивувати. Щось весь час крутиться в голові, треба щось нове робити. Коли я вже підписую картину, я відсилаю її в світ і знаю, що відгук на неї буде неодмінно. І „десятий” Марчук буде обов’язково. Визріває».

І хоча у цьому році художнику виповнюється 80, він продовжує активну працю. П’ять тисяч – це не фініш.