Главная / Мнение / Про прапор Тамплієрів і дружбу народів

Про прапор Тамплієрів і дружбу народів

min_d Май 7, 2015 Мнение 1,700

 

Сашко Завара

Про червоний прапор нам у дитсадку і у школі розповідали, як про символ крові наших попередників, які ціною власного життя будували комунізм і здобували перемогу. Згодом виявилося, що такий прапор не започаткований, а просто позичений попередниками у давнього Ордену Тамплієрів. Лицарі користувалися ним під час хрестових походів, і шмат червоної тканини на палі у вершника означав: «Виріжемо всіх».

 

 

Хто насправді встановив червоний прапор над Рейхстагом, досі залишається нез’ясованим. Офіційна версія стверджує, що це були бійці червоної армії – Олексій Берестов, Михайло Єгоров і Мелітон Кантарія. Росіянин, українець і грузин. Але різні джерела (звіти офіцерів, свідки) наполягають на тому, що встановленням прапору займалися зовсім інші солдати.

 

 

Існує версія, що тандем «росіянин, українець, кавказець» — це гарний приклад т.з. «дружби народів», якою дуже пишалися у СРСР, і особливо у воєнний та післявоєнний час. Після розколу Імперії, який стався під час війни, народи знову треба було зібрати у одну державу. І об’єднання мало бути героїчним і символічним. Ось так з’явилося «поєднання» народів на даху Рейхстагу.
Що цікаво, коли кореспондент газети «Правда» робив знімок, який згодом стане відомим на увесь світ, на руках одного з солдатів, які займалися встановленням прапору, його фотоапарат зафіксував трофейні німецькі годинники (на руках офіцера у кашкеті). Був скандал, але його зам’яли на рівні політбюро.

 

 

Мюслі. 04.05.15. 9:21

 

ВСЁ БУДЕТ MEGO!

 

Теги

Об авторе: min_d

Founder and editor-in-chief of MEGO - international Internet portal for ambitious people, marathon runner, triathlete, secular humanist, poet and adventurer. Journalism for me is not a job, but an opportunity to live actively, to always be in the center of events, to maintain my emotional tone at a sufficient level for a happy life. Many believe that happiness is to do nothing and live for the joy of the body and the brain liquefied from inaction. I am convinced that happiness consists in alternation of strong mental tension and active rest, and also, in a rupture of templates and experience of new emotions which without efforts never to receive. And journalism at the correct attitude to it gives me this. Most members of the media underestimate or do not realize their role in society. And so most often behave like ordinary waiters. A journalist can and should motivate people by interpreting what he has seen or learned. To motivate is not to praise. Motivate — motivate to action his thoughts and by his own example, as those in power, as the other social mass. Основатель и главный редактор MEGO - международного интернет-портала для амбициозных людей, марафонец, триатлонист, светский гуманист, поэт и искатель приключений. Журналистика для меня - не работа, а возможность жить активно, всегда быть в центре событий, поддерживать свой эмоциональный тонус на достаточном для счастливой жизни уровне. Многие считают, что счастье в том, чтобы ничего не делать и жить на радость телу и разжиженным от бездействия мозгам. Я же убежден, что счастье состоит в чередовании сильного умственного напряжения и активного отдыха, а также, в разрыве шаблонов и переживании новых эмоций, которые без усилий никогда не получить. И журналистика при правильном к ней отношении даёт мне это. Большинство представителей масс-медиа недооценивают или не осознают свою роль в жизни общества. И поэтому чаще всего ведут себя как простые официанты. Журналист же может и должен мотивировать людей посредством интерпретации того, что он увидел или узнал. Мотивировать — вовсе не значит хвалить. Мотивировать — побуждать к действию своими мыслями и собственным примером, как власть имущих, так и остальные социальные массы.

Добавить комментарий

биография блогера
Все права защищены. Воспроизведение материалов или фрагментов возможно только с разрешения редакции «MEGO»