Виктория Веселовская: «Я не поділяю людей за мовою, головне, як людина себе поводить»

 

Несмотря на то, что политики, казалось бы должны объединять свой народ, часто выходит наоборот — своим дешёвым популизмом и игре на настроении единиц вражески настроенных граждан (читай — неадекватных), они порождают в обществе проблемы национального масштаба, которые с реальной ситуацией в стране не имеют ничего общего. Одной из таких надуманных и раздутых украинскими политиканами проблем является якобы враждебность западных украиноязычных жителей по отношению к восточным русскоязычным.

С Викторией Веселовской, коренной жительницей Львова, и, как потом оказалось, тоже журналисткой, я познакомился в конце этого лета, когда сидел один на поляне возле Львовского оперного театра. Впервые оказавшись в новом для себя городе, где все говорили на украинском языке, признаюсь, я не решался спрашивать у местных жителей дорогу к той или иной достопримечательности Львова «намагаючись розмовляты украйинською». Виктория сидела со своей подругой на поляне. Я подошёл к девушкам и сказал, что я впервые оказался во Львове, не могли бы они мне помочь. Девушки сразу же посоветовали мне не морочить голову и говорить на русском, а Виктория даже сама перешла на русский, порекомендовала  оставить свой тяжелый 25 кг рюкзак на вокзале в камере хранения и сходить в костёл Елизаветы и Ольги, где, по её словам, можно подняться на крышу и увидеть Львов с высоты, а ещё предложила принять участие в массовых ночных катаниях на велосипедах, от которых я отказался. Но я записал её страницу в соцсети, чтобы потом связаться с ней по приезду домой и сделать онлайн-интервью, которое бы разрушило один из национальных стереотипов — враждебность львовян к русскоязычным туристам.

 

 

— Среди жителей Восточной Украины бытует мнение, что на Западной Украине, в частности во Львове, местные жители крайне не любят русскоязычных. И если турист у них спросит дорогу на русском, то они могут специально указать ему неверное направление. Виктория, как ты и твои львовские друзья относитесь к говорящим на русском, и отправляли ли русскоговорящих туристов в неправильном направлении?
— Скажу чесно в мене такого ніколи не було, якщо людина нормально запитається, не буде хамити і так далі, то чому б не допомогти? Я не поділяю людей за мовою, головне, як людина себе поводить. Якщо вона до тебе по хамськи, тоді як ти можеш до неї відноситись добре? Мої друзі ніколи такого не робили, серед них також є російськомовні. Зараз у Львові багато корінних російськомовних жителів і нічого, все у них добре. Можливо якісь люди так робили, але це точно була не я і не мої друзі, ми любимо мир та спокій.

— Насколько распространён во Львове русский язык и много ли здесь знающих и говорящих на нём?
— Багато є людей, саме корінних жителів, котрі говорять російською, є російськомовні школи, але не впевнена чи їх багато. Мої друзі, котрі говорять саме російською, поважають українську, щасливі, що українці, все файно  (улыбается).

 

 

— В вашем городе очень много церквей, порядка сотни, как костёлов, так и православных храмов и представительств других конфессий. Львовяне, действительно, настолько верующие люди? Ходишь ли ты или твои друзья в какую-либо из этих церквей?
— Питання релігії не зачіпаю, тобто не відповідаю на нього, це кожного особисте, як то кажуть (улыбается). А так, церков у нас справді багато і багато вірян.

— Львов называют культурной столицей Украины из-за огромного количества музеев, церквей, а также около сотни различных ежегодных фестивалей, которые проводятся в этом городе. Расскажи, пожалуйста, о самых популярных и ярких фестивалях во Львове, которые обязательно стоит посетить.
— В нас є «Захід фест», який є досить великим та популярним фестивалем, але його локація не саме у Львові, а поруч. Також в нас є фестиваль «Зашків», також хороший фестиваль, «Lviv Acoustic Fest» теж крутий фестиваль, як на мене, форум видавців у нас ще є, свято «На каву до Львова», «Ніч у Львові», «Арт-Барбекю», «Urban Exploration Lviv Fest»

 

 

— Последние годы в Украине в молодёжной среде стало активно развиваться велодвижение. Помимо того, что это экологичный и самый экономный транспорт, также велосипед помогает держать мышцы тела в тонусе. Прогуливаясь по ночному Львову, я натолкнулся в центре на велослёт. Как часто у вас устраиваются такие вот ночные прогулки на велосипедах? И да, расскажи о своем двухколесном транспорте на педалях: что это за велосипед и как он к тебе попал?
— Я є організатором Нічних катань велосипедом по Львову – так і назвивається (улыбается). Ми збираємось раз на місяць або на два і катаємось вночі. Збираємось завжди о 23:00 під Оперним театром, потім їдемо нічними вулицями. Вражень море, справді, позитиву завжди багато в нас на покатульках. Найбільше на нічне катання приїжджало 530 людей, майже усі були в костюмах, тоді це було просто крутячо. Сподіваюсь до нас ще долучаться багато людей, бо справді на нічні тоді приїжджало багато людей і з інших міст.
Загалом у Львові зараз активно розвивається велоінфраструктура і велоспільнота стає більшою (була б ще більшою, якби часто не крали велосипеди, з цим є проблеми). В нас є і щорічний «Велодень», який проходить 31 травня щороку, в нас є і «критична маса» — народ,який збирається кожну останню п*ятницю місяця і просто собі катається Львовом, в нас є Львівська Асоціація Велосипедистів — ГО, в якій є дуже багато вело-активістів, які піднімають різні вело-питання, в нас є ГО «Львівський екстремальний велоспорт», хлопці, які катають на велосипедах DH і не тільки, роблять велотраси в лісах, роблять змагання, ви можете про це дізнатись більше в інтернеті (улыбается). Є хлопці, які займаються тріалом, також цього 2015 року у нас був велофестиваль «ВелоПарк», де було багато цікавих вело-івентів.

 

 

Щодо мого велика, то в мене урбаністичний «фікс», якого звати «Лесик», про ім*я говорити не буду (улыбается). Так вже сталось. Я дуже люблю свого Лесика, часто мене питають «Як їздити по бруківці?», так ж нормально, а питають, бо колеса тонкі. Ще в Лесика постійно крутяться педалі і є одне гальмо, передач немає, але накат у нього дуже крутий, люблю ганяти по місту, але на жаль не всюди хороша дорога, тому в мене трохи зігнулась вилка (улыбается). Ще Лесик є «синглспідним» великом, я можу переставити колесо іншою стороною і в мене буде «фрівіл» (вільний хід), тобто зможу собі просто крутити педалі і відпускати, а коли стоїть фіксована передача, то педалі постійно крутяться і я не можу їх зупинити, гальмування фіксу називається «скідити», коли ви різко зупиняєте педалі і привстаєте, але ноги потрібно запихати в «тукліпси», це такі ремінці на педалях, якщо ви не вдягнете їх, то «скідити» вам не дуже і вийде. В мріях ще мати складаний велосипед «ДАхон», а поки що я маю велосипед Gazelle з Голландії. Дуже крутий вел, але зараз він у продажу, бо все-таки хочу складаний. Отакі-то справи.

 

 

— Ты работаешь журналистом на hromadske.tv и тебе приходится посещать разные города Украины. Какой город тебе больше всего понравился и наоборот не понравился? И чем именно?
— Ноу-ноу, ми працюємо тільки у Львові, виїзди є, але суть в тому, що в нас львівський відділ і ми їздимо на події , які стосуються Львова і області.

— Что ты думаешь о нынешней политической и экономической ситуации в Украине? И можно ли как-то их улучшить?
— Можливо, але потрібно почати перш за все з себе. Дуже шкода, що в країні багато керуючих людей не йдуть на зустріч людям. Думаю, що не все втрачено, не дарма люди віддали своє життя за нас і віддають кожного дня. В наших силах все і ми можемо усе змінити.

 

 

— В моём родном городе самыми обсуждаемыми общественными проблемами является продажная власть, ужасное состояние дорог, ЖКХ и бродячие собаки. А о чем говорят во Львове?
— Все те саме, ну ще сморід (улыбается). Бродячими собаками у нас займаються. Люди їм допомагають, підгодовують, чіпують.

— За что ты любишь Львов?
— За те, що він прекрасний, за теплі літні вечори, за чудову архітектуру, за те, коли ти піднімаєш голову йдучи у навушниках, то кожного разу відкриваєш щось нове для себе в плані архітектури. За те, що в нас багато велосипедистів, що все-таки велоінфраструктура покращується, що у нас багато різних культурних подій, цікавих майстер-класів, за те, що у нас смачна кава та шоколад (улыбается).
Просто Львів то є Львів і я його таким люблю, я тут народилась і він частинка мене.

— И напоследок твои пожелания читателям.
— Завжди посміхатися, йти вперед до мети, не зупинятися! Багато подорожувати, читати, дізнаватись кожного дня щось нове! Радіти життю і кожній його миті!