Главная / Мнение / Херсонщина в дії: кілька ініціатив, які роблять місто кращим

Херсонщина в дії: кілька ініціатив, які роблять місто кращим

 

Дуже часто у повсякденному житті ми чуємо вислів «громадські ініціативи», але при цьому не завжди замислюємося над тим, як це, власне, працює, хто за ними стоїть, зрештою, — якої неймовірної кількості людських ресурсів це коштує.

Громадські ініціативи – справжній інструмент для змін у будь-якій країні, у кожному регіоні. Саме на хвилі активного впровадження реформ цей феномен стає надзвичайно актуальним і цікавим. Ось чому  наша команда вирішила досліджувати об’єднання громадян у різних містах України. 

А почати ми вирішили з сусіднього Херсону.

5 годин подорожі у паркому автобусі – і от ми уже знайомимося з командою «Будуємо Україну Разом» та плануємо зустрічі з героями нашої публікації.

Тож, обличчя Херсону, які ви?

Фотокореспондент — Вікторія Чернова

***

Почнемо з найменших його представників, а це – народний художній колектив «АртІдея».

Історія цієї ініціативи почалася з того, як мама одного школяра Антоніна Грендаш почала допомагати Херсонській гімназії № 3 в організації різноманітних свят. Допомагала і… затрималась, а зрештою – здійснила мрію свого дитинства, ставши керівником шкільного художнього колективу. А вже сьогодні маленька гімназійна група перетворилась у народний художній колектив, який має досягнення не тільки на рівні рідного міста, але й на Всеукраїнських фестивалях, як от «Южные маски» (Миколаїв), «Звёзды Пекторали» (Бердянськ), «Драбина» (Львів). Основна мета існування цього театру, наголошує Антоніна – не робити з дітей акторів, а робити з них ініціативних людей.

 

 

«АртІдея» реалізувала у Херсоні вже кілька масштабних проектів, але, як з нами поділилися самі учасники колективу, найбільше враження на них справили такі: «Пірати» (виставу презентували у реабілітаційному центрі для дітей, чиїх батьків позбавили батьківських прав), «До свидания, овраг!» (спектакль, присвячений бездомним тваринам, — кошти були передані благодійному фонду «Шанс», який допомагає чотирилапим друзям), «Куклы» («ціною» входу на виставу була іграшка – у результаті було зібрано близько п’ятисот іграшок, які потім віддали до дитячого будинку).

 

 

«АртІдея» об’єднує навколо себе не тільки дітей з гімназії. Майбутні актори дізнаються про театр від своїх друзів або знайомих – саме завдяки цьому колектив постійно поповнюється й оновлюється.

***

Наступна організація, яка працює у Херсоні для дітей, — це обласна дитяча бібліотека імені Дніпрової Чайки. Цю бібліотеку від інших відрізняє активна діяльність не тільки для залучення більшої кількості користувачів, а й для того, щоб активізувати школярів від найменшої до найстаршої ланки. Тут є 11 залів, кожен з яких проводить найрізноманітніші заходи для діток. Зокрема, одними з найбільш інноваційних і популярних є відділ обслуговування дошкільників та учнів 1-4 класів, відділ обслуговування учнів 5-9 класів, відділ естетичного виховання та сектор документів іноземними мовами.

 

 

***

Частково для школярів працює і Херсонська молодіжна ініціатива «Кип’яток». Її заснували дуже активні херсонівці. А все почалося з маленького – спочатку група людей збиралася за чашкою чаю, обговорювала різноманітні питання стосовно дозвілля у місті. Трохи згодом вони зрозуміли, що об’єднує їх не тільки любов до гарячого напою, але й гарячі серця, яким хотілося змін на краще.  Але, як данину своїм витокам, ініціативу назвали » Кип’яток». Проте це не означає, що кандидат на членство в групі має обов’язково пити чай – для кип’ятківців найважливіше, аби людина була активною та справді готова була працювати заради осучаснення міста.

 

 

Проектів, якими кип’ятківці насправді пишаються, реалізувалося та реалізовується дуже багато. Про них – трохи детальніше.

«Jhon Howard`s debate club» при Херсонському державному університеті організовували разом з профспілкою ХДУ. За час існування клубу учасники провели більше 50 ігор, 3 турніри та одну дебатну школу.

«Understanding democracy» — міжнародний проект, який охопив три напрямки – демократію, саморозвиток і дебати. До нього долучили експертів з усієї України, а також – спеціалістів з-за кордону. Теми для обговорень обиралися найбільш актуальні для України та Херсону та коригувалися відповідно до інтересів учасників. Проходила щовихідних.

Проект неформальних лекцій з профорієнтації цікавий тим, що до школярів приходять представники різних професій та розповідають про реалії щоденної роботи. Це допомагає майбутнім абітурієнтам визначитися з тим, чи справді вони хочуть пов’язати своє життя з тим або іншим фахом.

PRO100 – це платформа зустрічей з цікавими людьми Херсону, які за 100 хвилин мають розповісти про те, в чому вони є експертами, дати якісь ціні поради, поділитися життєвим досвідом.

Але це лише ті проекти, які перші спали організаторам «Кип’ятка» на думку. Насправді їх набагато більше, і кожен херсонець та херсонка може запропонувати свою ідею для реалізації. Для цього достатньо написати в офіційну групу Кип’ятку у фейсбуці. В соцмережах вони також дуже активні.

 

 

***

Одним із найбільш популярних лекторів, які виступали на «PRO100», є Устин Данчук. Він розповідає школярам про кінематограф Херсона, викликаючи у дітей шалений подив. Як це – кіно Херсона?! Але, як нам розповів сам Устин, насправді його батьківщина – дуже плідний на це мистецтво регіон.

Саме через це ще зовсім молодим він став цікавитися фільмами. Потім – почав знімати сам. А нещодавно, у 2014 році організував Першу Херсонську кіношколу, де вчать, як стати справжнім знавцем кіно зсередини – тобто, як правильно фотографувати та використовувати фото у фільмах, як будувати композицію, шукати вдалі ракурси та мізансцени, акторській майстерності. Навчання у школі розділено на теорію та практику, а у кінці кожен учень має представити два власні «випускні» проекти. Цікаво, що ці заняття об’єднали усі вікові категорії населення – від школярів до пенсіонерів. Адже мрії важливо здійснювати у будь-якому віці, і чудово, що є така можливість.

Окрім цього, Устин займається підготовкою фестивалю «КіноДжем». Це конкурс короткометражного кіно серед режисерів-аматорів. На фестиваль подаються роботи не тільки учасників з Херсону, але й з інших областей України. Фінал фестивалю цікавий тим, що усі зняті фільми презентуються у кінотеатрі на великому екрані – хіба це не мрія кожного початківця?

***

А наостанок ми залишили, так би мовити, найбільших старожилів, якщо не першовідкривачів ініціативного руху Херсона. Це – центр культурного розвитку «Тотем», про який чули не тільки у рідному регіоні, але й далеко поза його межами. У першу чергу, він цікавий тим, що має надзвичайно довгу, як для проекту громадського сектору, та яскраву історію існування, яка продовжується вже з 1993 року. По-друге, його очільниця Олена Афанасьєва – сама по собі унікальна особистість. Наша команда спілкувалася з нею перед презентацією про художницю Поліну Райко, якраз у процесі її підготовки. І хоча перед зустріччю ми не знали, як виглядає пані Олена, нам все одно вдалося впізнати її – по активним рухам й участі у всьому, що відбувалося навколо, навіть по своєрідній інтонації.  Двадцять років тому їй та колегам по інтересам вдалося об’єднатися в окреме незалежне телемовлення, після того – пройти довгий етап еволюції до того, щоб «Тотем» став тим центром, яким він зараз є. А згуртував цих активних людей…телевізор!

 

 

Існуючи вже більше двадцяти років, «Тотем» дав життя дуже багатьом проектам у різних сферах – екологія, захист прав людей, історія та краєзнавство, культура та дозвілля молоді. Але, як з нами поділилася Олена Афанасьєва, найбільше їй запам’яталась програма «Новое дыхание культуры», метою якого було згуртування активної молоді з трьох країн – України, Грузії й Вірменії. Учасники працювали на мультикультурних творчих воркшопах на базах музеїв різних місцевостей – з обов’язковим закріпленням отриманих знань на практиці. А вже потім групи отримували фінансування на реалізацію свого медіапродукту, який дозволив би по-іншому подивитись на дещо важкувату, на перший погляд, науку – історію. Після цього працівники музеїв також проводили власні проекти – осучаснювали експозиції, застосовували мультимедійні інструменти та приваблювали більшу кількість відвідувачів. Пані Олена поділилися секретом успіху програми, координатором якої був «Тотем». Все просто – «На такі проекти люди мають приходити, тому що їм цікаво!».

***

Як би це просто не звучало, але така формула діє для всіх ініціатив. У будь-якому місті.

Коли ми запитували у містян Херсону, чи знають вони щось про громадські організації, волонтерські об’єднання або творчі групи, дуже мало людей дійсно дали нам чітку відповідь. І, з одного боку, це сумно, адже молодь так активно працює заради змін, а це іноді не помічається. Але, з іншого боку, нехай краще до бібліотек, театрів, дебатних клубів тощо будуть приходити справді ті люди, які цим цікавляться та хочуть працювати над тим, щоб покращувати своє місто разом.

Об авторе: Кристина Бут

Добавить комментарий

биография блогера