Дуже часто у повсякденному житті ми чуємо вислів «громадські ініціативи», але при цьому не завжди замислюємося над тим, як це, власне, працює, хто за ними стоїть, зрештою, — якої неймовірної кількості людських ресурсів це коштує.
Громадські ініціативи – справжній інструмент для змін у будь-якій країні, у кожному регіоні. Саме на хвилі активного впровадження реформ цей феномен стає надзвичайно актуальним і цікавим. Ось чому наша команда вирішила досліджувати об’єднання громадян у різних містах України.
А почати ми вирішили з сусіднього Херсону.
5 годин подорожі у паркому автобусі – і от ми уже знайомимося з командою «Будуємо Україну Разом» та плануємо зустрічі з героями нашої публікації.
Тож, обличчя Херсону, які ви?
Фотокореспондент — Вікторія Чернова
***
Почнемо з найменших його представників, а це – народний художній колектив «АртІдея».
Історія цієї ініціативи почалася з того, як мама одного школяра Антоніна Грендаш почала допомагати Херсонській гімназії № 3 в організації різноманітних свят. Допомагала і… затрималась, а зрештою – здійснила мрію свого дитинства, ставши керівником шкільного художнього колективу. А вже сьогодні маленька гімназійна група перетворилась у народний художній колектив, який має досягнення не тільки на рівні рідного міста, але й на Всеукраїнських фестивалях, як от «Южные маски» (Миколаїв), «Звёзды Пекторали» (Бердянськ), «Драбина» (Львів). Основна мета існування цього театру, наголошує Антоніна – не робити з дітей акторів, а робити з них ініціативних людей.
«АртІдея» реалізувала у Херсоні вже кілька масштабних проектів, але, як з нами поділилися самі учасники колективу, найбільше враження на них справили такі: «Пірати» (виставу презентували у реабілітаційному центрі для дітей, чиїх батьків позбавили батьківських прав), «До свидания, овраг!» (спектакль, присвячений бездомним тваринам, — кошти були передані благодійному фонду «Шанс», який допомагає чотирилапим друзям), «Куклы» («ціною» входу на виставу була іграшка – у результаті було зібрано близько п’ятисот іграшок, які потім віддали до дитячого будинку).
«АртІдея» об’єднує навколо себе не тільки дітей з гімназії. Майбутні актори дізнаються про театр від своїх друзів або знайомих – саме завдяки цьому колектив постійно поповнюється й оновлюється.
***
Наступна організація, яка працює у Херсоні для дітей, — це обласна дитяча бібліотека імені Дніпрової Чайки. Цю бібліотеку від інших відрізняє активна діяльність не тільки для залучення більшої кількості користувачів, а й для того, щоб активізувати школярів від найменшої до найстаршої ланки. Тут є 11 залів, кожен з яких проводить найрізноманітніші заходи для діток. Зокрема, одними з найбільш інноваційних і популярних є відділ обслуговування дошкільників та учнів 1-4 класів, відділ обслуговування учнів 5-9 класів, відділ естетичного виховання та сектор документів іноземними мовами.
***
Частково для школярів працює і Херсонська молодіжна ініціатива «Кип’яток». Її заснували дуже активні херсонівці. А все почалося з маленького – спочатку група людей збиралася за чашкою чаю, обговорювала різноманітні питання стосовно дозвілля у місті. Трохи згодом вони зрозуміли, що об’єднує їх не тільки любов до гарячого напою, але й гарячі серця, яким хотілося змін на краще. Але, як данину своїм витокам, ініціативу назвали » Кип’яток». Проте це не означає, що кандидат на членство в групі має обов’язково пити чай – для кип’ятківців найважливіше, аби людина була активною та справді готова була працювати заради осучаснення міста.
Проектів, якими кип’ятківці насправді пишаються, реалізувалося та реалізовується дуже багато. Про них – трохи детальніше.
«Jhon Howard`s debate club» при Херсонському державному університеті організовували разом з профспілкою ХДУ. За час існування клубу учасники провели більше 50 ігор, 3 турніри та одну дебатну школу.
«Understanding democracy» — міжнародний проект, який охопив три напрямки – демократію, саморозвиток і дебати. До нього долучили експертів з усієї України, а також – спеціалістів з-за кордону. Теми для обговорень обиралися найбільш актуальні для України та Херсону та коригувалися відповідно до інтересів учасників. Проходила щовихідних.
Проект неформальних лекцій з профорієнтації цікавий тим, що до школярів приходять представники різних професій та розповідають про реалії щоденної роботи. Це допомагає майбутнім абітурієнтам визначитися з тим, чи справді вони хочуть пов’язати своє життя з тим або іншим фахом.
PRO100 – це платформа зустрічей з цікавими людьми Херсону, які за 100 хвилин мають розповісти про те, в чому вони є експертами, дати якісь ціні поради, поділитися життєвим досвідом.
Але це лише ті проекти, які перші спали організаторам «Кип’ятка» на думку. Насправді їх набагато більше, і кожен херсонець та херсонка може запропонувати свою ідею для реалізації. Для цього достатньо написати в офіційну групу Кип’ятку у фейсбуці. В соцмережах вони також дуже активні.
***
Одним із найбільш популярних лекторів, які виступали на «PRO100», є Устин Данчук. Він розповідає школярам про кінематограф Херсона, викликаючи у дітей шалений подив. Як це – кіно Херсона?! Але, як нам розповів сам Устин, насправді його батьківщина – дуже плідний на це мистецтво регіон.
Саме через це ще зовсім молодим він став цікавитися фільмами. Потім – почав знімати сам. А нещодавно, у 2014 році організував Першу Херсонську кіношколу, де вчать, як стати справжнім знавцем кіно зсередини – тобто, як правильно фотографувати та використовувати фото у фільмах, як будувати композицію, шукати вдалі ракурси та мізансцени, акторській майстерності. Навчання у школі розділено на теорію та практику, а у кінці кожен учень має представити два власні «випускні» проекти. Цікаво, що ці заняття об’єднали усі вікові категорії населення – від школярів до пенсіонерів. Адже мрії важливо здійснювати у будь-якому віці, і чудово, що є така можливість.
Окрім цього, Устин займається підготовкою фестивалю «КіноДжем». Це конкурс короткометражного кіно серед режисерів-аматорів. На фестиваль подаються роботи не тільки учасників з Херсону, але й з інших областей України. Фінал фестивалю цікавий тим, що усі зняті фільми презентуються у кінотеатрі на великому екрані – хіба це не мрія кожного початківця?
***
А наостанок ми залишили, так би мовити, найбільших старожилів, якщо не першовідкривачів ініціативного руху Херсона. Це – центр культурного розвитку «Тотем», про який чули не тільки у рідному регіоні, але й далеко поза його межами. У першу чергу, він цікавий тим, що має надзвичайно довгу, як для проекту громадського сектору, та яскраву історію існування, яка продовжується вже з 1993 року. По-друге, його очільниця Олена Афанасьєва – сама по собі унікальна особистість. Наша команда спілкувалася з нею перед презентацією про художницю Поліну Райко, якраз у процесі її підготовки. І хоча перед зустріччю ми не знали, як виглядає пані Олена, нам все одно вдалося впізнати її – по активним рухам й участі у всьому, що відбувалося навколо, навіть по своєрідній інтонації. Двадцять років тому їй та колегам по інтересам вдалося об’єднатися в окреме незалежне телемовлення, після того – пройти довгий етап еволюції до того, щоб «Тотем» став тим центром, яким він зараз є. А згуртував цих активних людей…телевізор!
Існуючи вже більше двадцяти років, «Тотем» дав життя дуже багатьом проектам у різних сферах – екологія, захист прав людей, історія та краєзнавство, культура та дозвілля молоді. Але, як з нами поділилася Олена Афанасьєва, найбільше їй запам’яталась програма «Новое дыхание культуры», метою якого було згуртування активної молоді з трьох країн – України, Грузії й Вірменії. Учасники працювали на мультикультурних творчих воркшопах на базах музеїв різних місцевостей – з обов’язковим закріпленням отриманих знань на практиці. А вже потім групи отримували фінансування на реалізацію свого медіапродукту, який дозволив би по-іншому подивитись на дещо важкувату, на перший погляд, науку – історію. Після цього працівники музеїв також проводили власні проекти – осучаснювали експозиції, застосовували мультимедійні інструменти та приваблювали більшу кількість відвідувачів. Пані Олена поділилися секретом успіху програми, координатором якої був «Тотем». Все просто – «На такі проекти люди мають приходити, тому що їм цікаво!».
***
Як би це просто не звучало, але така формула діє для всіх ініціатив. У будь-якому місті.
Коли ми запитували у містян Херсону, чи знають вони щось про громадські організації, волонтерські об’єднання або творчі групи, дуже мало людей дійсно дали нам чітку відповідь. І, з одного боку, це сумно, адже молодь так активно працює заради змін, а це іноді не помічається. Але, з іншого боку, нехай краще до бібліотек, театрів, дебатних клубів тощо будуть приходити справді ті люди, які цим цікавляться та хочуть працювати над тим, щоб покращувати своє місто разом.
MEGO Международный интернет-портал для амбициозных людей







