Главная / Мнение / «Так люблю той Львів, що бракує слів»

«Так люблю той Львів, що бракує слів»

 

Евгений Корниенко

4 місяці тому я оселився у місті, про яке міг чути лише з екранів телевізорів та розповідей знайомих та родичів. Львів — місто кави, пива, бандерівців та жахливого відношення до російськомовного населення. Весь цей фасад спадає, як тільки ти губишся. І тут приходить тобі на зустріч львівська гостинність. І фактично, не важливо, якою мовою ви спілкуєтеся, українською чи російською. Львів’яни можуть, а головне хочуть допомогти вам.

 

Та окрім цього позитивного відношення до тебе, в очі кидається неймовірні споруди, побудовані у XVII-XVIII (17-18, ну щоб прям точно розуміли) століттях, які реставруються і не змінюються вже протягом століть. То є і церква св. Ольги та Єлизавети, і львівська Ратуша, і Палац Потоцьких, і звісно мій університет – Львівська Політехніка. Взагалі, це місто найкрасивіших університетів України, на мою думку. Так, Львівський Університет Безпеки Життєдіяльності, в якому навчається моя дівчина, займає перше місце серед найкрасивіших університетів Львова, звичайно, у моєму списку.

 

Львівський Університет Безпеки Життєдіяльності

 

Напевно, коли потрапляєш у духовний центр України, одне з перших, що тобі хочеться побачити – це є храми та церкви. І тут список Львова насправді великий. У переважній більшості, це католицькі храми. Найграндіознішими серед яких стали: храм Ольги та Єлизавети, Собор Святого Юра, Домініканський Собор та багато іншого. І справді, коли входиш у храм, ти одразу почуваєш щось неймовірне, просто дух захоплює. Фрески та мозаїка надають соборам справжньої індивідуальності і таємничості.

 

Собор святої Ольги Та Єлизавети

 

Окрему увагу треба приділити кафе та пабам. Просто не можливо відвідуючи Львів, не завітати у Кавову Мануфактору за філіжанкою смачної кави з неймовірним чізкейком, або ж випити пива у пабі Лемберг чи Правді. У разі, якщо закортілося спражнього львівського колориту, раджу відвідати такий заклад як Криївка. Але майте на увазі, ви маєте знати пароль. Після фрази «Слава Україні», для входу у заклад, ви зобов’язані сказати «Героям Слава». І все, вхід вільний.

 

Кафе «Криївка»

 

Загалом, Львів залишає лише позитивні емоції під час від’їзду. Ця старовинність та загадковість лише підкреслює все це. І я ще не знав жодну людину, яка б не була здивована гостинністю та красою Львова.
Щодо мене, то я тут навчаюсь на факультеті «міжнародні відносини», 1 курс. Не скажу, що подобається, але є надія. Та час дарма не втрачаю, факультативи, семінари, конференції, все це є , якщо не безкоштовним, то з маленьким грошовим внеском від самого учасника, десь до 30 грн.

 

Театр опери і балету ім. С. Крушельницької

 

Та от що я вам скажу, ви маєте відвідати Львів і він вам обов’язково сподобається. А якщо ні, то я поверну вам гроші. :-)

 

Все будет мего

 

Об авторе: min_d

Founder and editor-in-chief of MEGO - international Internet portal for ambitious people, marathon runner, triathlete, secular humanist, poet and adventurer. Journalism for me is not a job, but an opportunity to live actively, to always be in the center of events, to maintain my emotional tone at a sufficient level for a happy life. Many believe that happiness is to do nothing and live for the joy of the body and the brain liquefied from inaction. I am convinced that happiness consists in alternation of strong mental tension and active rest, and also, in a rupture of templates and experience of new emotions which without efforts never to receive. And journalism at the correct attitude to it gives me this. Most members of the media underestimate or do not realize their role in society. And so most often behave like ordinary waiters. A journalist can and should motivate people by interpreting what he has seen or learned. To motivate is not to praise. Motivate — motivate to action his thoughts and by his own example, as those in power, as the other social mass. Основатель и главный редактор MEGO - международного интернет-портала для амбициозных людей, марафонец, триатлонист, светский гуманист, поэт и искатель приключений. Журналистика для меня - не работа, а возможность жить активно, всегда быть в центре событий, поддерживать свой эмоциональный тонус на достаточном для счастливой жизни уровне. Многие считают, что счастье в том, чтобы ничего не делать и жить на радость телу и разжиженным от бездействия мозгам. Я же убежден, что счастье состоит в чередовании сильного умственного напряжения и активного отдыха, а также, в разрыве шаблонов и переживании новых эмоций, которые без усилий никогда не получить. И журналистика при правильном к ней отношении даёт мне это. Большинство представителей масс-медиа недооценивают или не осознают свою роль в жизни общества. И поэтому чаще всего ведут себя как простые официанты. Журналист же может и должен мотивировать людей посредством интерпретации того, что он увидел или узнал. Мотивировать — вовсе не значит хвалить. Мотивировать — побуждать к действию своими мыслями и собственным примером, как власть имущих, так и остальные социальные массы.

1 комментарий

Добавить комментарий

биография блогера